Викладач і студент: конфлікт чи співробітництво?

Проблема соціального конфлікту залишається актуальною на протязі усього свідомого життя людини. Життєва практика показує, що відносини між особистостями часто пов’язані з конфліктами, вони закономірні і надзвичайно різноманітні: це конфлікти між батьками і дітьми , між начальником і підлеглим, між старшим поколінням і молодшим. Не уникнути їх і в студентському житті. На особливу увагу заслуговує розгляд конфліктів між викладачами і студентами. Які конфлікти найчастіше зустрічаються? Що думають про них студенти і викладачі? Як поводитися у конфліктних ситуаціях?

Нещодавно у Запорізькому державному університеті за проханням викладачів і студентів був проведений “круглий стіл”, на якому обговорювалася специфіка подібних конфліктів. Як з’ясувалося, найбільш яскравими і важливими проблемами, що хвилюють обидві сторони, є:

- розмежування ділових і особистих відносин викладачів і студентів;

- важливість відвідування студентами лекцій, тобто наскільки студентська дисципліна важлива для викладачів;

- взаємини студентів і молодих викладачів.

Що стосується проблеми розмежування ділових і особистих відносин, викладачі вважають, що молодші курси орієнтовані в основному на особисті взаємини з викладачами, а на старших курсах студенти поділяються на тих, хто прагне вчитися і в такий спосіб йде на професійне співробітництво з викладачами, і на тих, хто стоїть у черзі за дипломом, тобто викладач орієнтується на співробітництво, а студент - на те, щоб ввести викладача в оману. Такий конфлікт важко розв’язати.

Щодо питання відвідування лекцій і індивідуальних графіків відвідування думки викладачів розділилися. Одні категорично проти пропусків занять і індивідуальних графіків і обґрунтовують це так: “Є безліч питань і моментів, що вимагають обговорення на лекційних і семінарських заняттях, і якщо студент випадає з процесу навчання, то не може бути й мови про вищу професійну підготовку”. Однак деякі викладачі дотримують іншої думки, вони вважають: якщо студент здатний спланувати свою індивідуальну роботу так, щоб засвоїти всі необхідні знання, уміння і навички, не випадаючи при цьому із загального навчального процесу, то деякі пропуски занять з поважних причин і оформлення індивідуальних графіків можуть бути доцільними.

Особливо бурхливо за “круглим столом” обговорювалися випадки виникнення конфліктів між студентами і молодими викладачами. Найбільш розповсюдженими з них є:

- небажання студента сприймати людину, що не набагато старша від нього, як викладача, він не прощає йому тих помилок, які простив би викладачеві зі стажем;

- молодий викладач дуже добре підготовлений теоретично, але йому не вистачає досвіду у взаємодії та спілкуванні з аудиторією.

Зважаючи на те, що велику частину свого часу студенти і викладачі проводять у стінах університету, дуже важливим є той мікроклімат, який вони створюють у спільній взаємодії. Для того, щоб він був “здоровим”, необхідно вчасно розпізнати початок виникнення конфлікту і починати активні дії: йти на взаємне співробітництво і порозуміння. Тут, звичайно, основну роль зіграє життєвий досвід та мудрість викладача, але й поведінка студента повинна бути відповідною. А ще студентам необхідно відноситися неупереджено і терпляче до викладачів, тим більше до молодих, адже дуже скоро вони самі можуть опинитися на їхньому місці. Викладачам також не слід забувати, що зовсім недавно вони самі були студентами. Не конфліктуйте, а йдіть на співробітництво та порозуміння.