Як правильно обрати професію?

Вибір професії – відповідальний крок у житті людини!

Кожна людина хоча б раз в житті обирала собі професію. Для прийняття правильного рішення при виборі професії  необхідно враховувати ряд факторів – власні побажання, психологічні особливості та можливості й потреби ринку праці.

Для цього існує так звана “ формула вибору професії ”, що поєднує  наступні компоненти:

 

 

 

” Хочу ” – це те, що вас приваблює у професії;

“ Можу ” – ваші здібності, потенціал, стан здоров’я, потрібні для обраної професії;

“ Треба ” – попит на ринку праці.

 

Алгоритм вибору професії:

 

Вибір професії – це складний і відповідальний крок у житті кожного, тому його потрібно робити свідомо й обдумано.

Крок 1

Подумай, що тебе цікавить у житті, до чого ти прагнеш, чим тобі подобається займатися, що б ти хотів робити, які професії тобі подобаються, які умови праці тебе приваблюють, що ти хотів би отримувати від своєї майбутньої професії?

Крок 2

Якщо ти не можеш визначити професії, які тобі подобаються, тоді уважно вивчи класифікацію професій за предметом, метою, знаряддями і умовами праці і щоб звузити поле пошуку “своєї” професії.

Крок 3

Визнач свій професійний тип та відповідне професійне середовище, яке тобі підходить найкраще, та узгодь його з професіями, які ти визначив для себе в попередньому кроці.

Крок 4

Вивчи детально описи відібраних професій; поговори, по можливості, з представниками цих професій та з’ясуй, в чому зміст їхньої праці, чим вони їм подобаються. Познайомся з характером і умовами їх праці, поцікався, де вони отримували цю професію і які реальні можливості працевлаштування за ними.

Крок 5

Склади перелік вимог, які висувають визначені тобою професії до людини, до її психофізіологічних і фізичних якостей та запиши їх.

Визнач, наскільки всі записані тобою вимоги важливі – можливо є менш важливі вимоги, які, за великим рахунком, можна і не враховувати.

Крок 6

Вивчи самого себе якомога глибше, тобто визнач свої задатки, здібності, темперамент, риси характеру, вольові якості; визнач свій фізичний розвиток і стан здоров’я.

Крок 7

Оціни свою відповідність вимогам кожної з професій, які ти визначив і проаналізував: чи розвинені у тебе професійні якості, чи відповідають твої здібності, психологічні особливості, стан здоров’я вимогам професій, які ти хотів би обрати. Визнач, яка професія із всього списку найбільше тобі підходить за всіма пунктами вимог.

Крок 8

Визнач, які труднощі, перешкоди, помилки, протидії тих чи інших людей можуть виникнути при досягненні твоєї професійної мети.

Крок 9

Визнач основні практичні кроки до успіху: у якому навчальному закладі ти можеш отримати професійну освіту, як розвивати у собі професійно важливі якості, як можна отримати практичний досвід роботи за “своєю” професією.

Крок 10

Перед тим, як прийняти остаточне рішення, не забудь порадитися також з батьками, рідними, друзями, вчителями, психологом, профконсультантом, шкільним лікарем та іншими дорослими, які добре знають тебе.

 

Типові помилки при виборі професії:

 

 

Типові помилки при виборі професії

 

1. Обирати професію, не маючи про неї достовірної інформації.

Більшість молодих людей, які розмірковують про подальші освітні плани або про працевлаштування, взагалі дуже мало поінформовані про те, які бувають професії, й чим займаються їхні представники. У результаті молоді люди опиняються в ситуації вибору кота в мішку.

Аналізуючи, чи підходить вам та або інша професія, в першу чергу варто знайти інформацію про те, як, власне, складається типовий робочий день її представників, скільки часу та на яку конкретно діяльність вони витрачають. Сутність не в назві професії, а в тому, що саме й у яких умовах потрібно буде робити.

Важливо замислитися й над такими питаннями. Які вимоги професія пред'являє до здібностей людини й які протипоказання має, який рівень підготовки необхідний для оволодіння нею, де її можна здобути, чи дає вона перспективи кар'єрного росту та з чим саме вони пов'язані, чи затребувана професія на ринку праці.

2. Орієнтуватися тільки на такі ознаки, як престижність і/або прибутковість.

Розповсюджена омана полягає в тому, щоб розглядати престижну професію саму по собі в якості джерела доходу -  ніби гроші дістаються просто за те, що людина нею володіє. Тут потрібно розуміти наступне.

По-перше, оплачується не професія, а посада, тобто виконання конкретних функцій у тій або іншій організації. Звичайно, потенційний рівень прибутковості в різних сферах діяльності різниться, але справа тут, насамперед, не в професії як такій, а в місці роботи людини, її статусі, рівні майстерності, балансі попиту та пропозиції на ринку праці.

По-друге, ті професії, що сприймаються як престижні, насправді далеко не обов'язково найприбутковіші. Адже бажаючих займатися ними звичайно виявляється набагато більше, ніж реально потрібно. Так, наприклад, середній рівень доходів кваліфікованих робітників в останні роки є вищим, ніж у економістів або юристів, однак порівняйте конкурси на навчання  за цими спеціальностями...

3. Переносити ставлення до людини, представника певної професії, на професію як таку.

Якщо нам подобається або не подобається конкретна людина, це ні в якій мірі не є характеристикою її спеціальності й не свідчить про те, що й нам варто нею займатися. «Гарна людина» - це не професія. Звичайно, на неї хочеться бути схожим, але стосується це особистісних якостей і загального ставлення до праці, а не підмінює здатності до конкретного виду діяльності.А відповідальність за професійний вибір однаково залишаються за вами.

4. Вибирати професію «за компанію».

По суті, за цією позицією стоїть відхід від особистої відповідальності за ухвалення рішення. Але іноді, до речі, такий вибір може виявитися успішним - адже в компанії найчастіше збираються люди, здатності й інтереси яких у значній мірі збігаються. Од нак це саме елемент везіння-невдачі, а не наслідок усвідомленого й осмисленого рішення. Не варто підлаштовуватися під кращого друга і йти в той чи інший ВНЗ тільки тому, що він планує туди вступити. Зазвичай таку помилку роблять не дуже впевнені в собі люди, які відчувають потребу в постійному супутнику, пораднику чи наставнику. Якщо ця ситуація вам відома, подумайте: чи цікава вам та або інша спеціальність, чи підходить вона вашому характеру, стану здоров’я, як вам давалися шкільні дисципліни, що належить детально вивчати у виші? Якщо ви все добре обміркували і дійшли висновку, що, обраний другом, навчальний заклад вам не підходить, не варто сприймати це як трагедію.

5. Підмінювати вибір професії вибором рівня освіти або місця її здобуття.

Більш виправданою є позиція, коли людина спочатку вирішує, чим би вона хотіла займатися, а потім розглядає можливі варіанти одержання конкретної професії, а не виходить з бажання вчитися в певному місці або просто одержати вищу освіту як таку, не важливо за якою спеціальністю.

6. Ігнорувати власні здібності й інтереси.

Робити своєю професією доцільно те, що подобається й що добре виходить. Звичайно, це звучить банально, однак дуже часто на це не звертають уваги.

Іноді люди вважають це взагалі неважливим (буду робити що завгодно, аби тільки добре платили). Але людина не зможе досягти високих результатів у тій роботі, яка не відповідає її індивідуальним особливостям або просто неприємна. Крім того, навряд чи така людина буде відчувати себе щасливою, розуміючи, що вона «викидає з життя» величезну кількість часу й сил в обмін на гроші.

Ще одна причина такої помилки - незнання власних здібностей та інтересів.

7. Прислухатися до думки людей, не компетентних у питаннях вибору професії.

Так вже сталося, що давати поради, у тому числі й щодо питання «ким бути», дуже люблять багато наших співвітчизників. Проте обґрунтовано порекомендувати щось у такій серйозній сфері, як професійне самовизначення, можна тільки за умови збігу декількох моментів.

А саме: знання специфіки тих професій, про які йде мова, а також ситуації на ринку праці; знання індивідуально-психологічних особливостей того, хто робить вибір; розуміння суті психологічних проблем, які виникають на різних етапах професійного самовизначення.

8. За батьківським велінням

Вплив батьків на вибір майбутньої професії дитини може бути як позитивним, так і негативним. Частенько ваші батьки свідомо чи підсвідомо прагнуть реалізувати у вас свої нездійснені мрії. У разі, якщо ваш тисячу разів обміркований вибір все-таки не збігається з очікуваннями батьків або більш того – загрожує миру в родині, попросіть батьків аргументувати, чому вони так хочуть, щоб ви, скажімо, стали саме юристом, а не педагогом або журналістом? Запитайте їх, яким вони бачать ваше майбутнє, розкажіть їм про власні плани і прагнення, зважте всі «за» і «проти».

Іноді батьків вдається переконати, іноді – ні, навіть всупереч здоровому глузду. Але не зовсім мають рацію ті, хто переконаний, що в спірній ситуації професію потрібно вибирати наперекір дорослим або беззастережно з ними погоджуватися. У цьому питанні необхідно знайти компроміс, інакше ви або зіпсуєте відносини, або опинитеся  в чужому вам освітньому та професійному середовищі з горою нереалізованих бажань. Компромісом можуть бути дві освіти або вибір професії, що задовольняє як ваші амбіції, так і батьківські. Наприклад, якщо ви хочете стати журналістом, а ваші батьки бачать вас винятково в ролі лікаря, можна вступити на спеціальність «Психологія» – і навчатися менше, ніж лікарської справи, і навички можна застосовувати не тільки в медичній сфері, а й у журналістиці – писати про медицину, наприклад.

9. Мрії, мрії …

Безумовно, багато сучасних випускників шкіл дуже амбітні. Їхні кумири – молоді й успішні зірки шоу-бізнесу; а пояснити вчорашньому школяреві, що він, на жаль, не зірка, буває часом майже неможливо. У головах мрійливих підлітків зріють плани про те, як прославитися, скорити країну або ввесь світ.

Насправді, більшість учнів, а іноді й дорослих людей сприймають творчу діяльність не як роботу, а швидше як приємне дозвілля, за яке до того ж, крім грошей, платять популярністю та повагою. Але на ділі творча діяльність – важка робота, що потребує багато фізичних і моральних сил. Доходи представників творчих професій нестабільні, великі гонорари заробляють тільки найзнаменитіші, причому не виступами, а зйомками в рекламних роликах. Якщо ви не впевнені в своїх моральних силах, але в той же водночас не уявляєте життя без сцени або мольберта, спробуйте отримати “навколотворчу” професію (дизайнер, журналіст, рекламіст, копірайтер, помічник режисера), а творчість залишіть як хобі – раптом колись запалиться ваша щаслива зірка.

10. Гонитва за грошима

Для багатьох людей робота не стає джерелом реалізації власних талантів, а є лише джерелом матеріального доходу.

Нерідко, молодим людям ще під час навчання у виші випадає шанс влаштуватися на гарну роботу, яку рідко вдається поєднувати з навчанням. Так, спочатку ваші доходи можуть істотно відрізнятися від кишенькових витрат однолітків, але навряд чи ваш матеріальний капітал збільшиться з роками, а зарплати дипломованих фахівців будуть підвищуватися залежно від набутого досвіду та їх просування кар’єрними сходами.

11.Форс-мажор, або «Я не знайшов себе …»

Для випускників шкіл, які не визначилися з майбутньою професією, пропонуються спеціальні тести, консультації психологів, інформативні статті… Куди звернутися по пораду, де ознайомитися з професіями, на чому зупинити свій вибір?

Не впадайте у відчай, далеко не для кожної сфери діяльності потрібно знову отримувати вищу освіту: якщо є бажання, достатньо додаткових знань, які можна здобути шляхом навчання у коледжі.